Детальніше

Література, написана учасниками бойових дій вцілому не є чимось новим для України: адже свої твори видавали учасники Другої Світової, війни в Афганістані та військові-інтернаціоналісти, що воювали в Анголі, Іраку, на території колишньої Югославії. Та, попри це, література ветеранів АТО стала принципово новим явищем . В рамках цієї дискусії поговоримо про:    Про що пишуть ветерани? Що для них письменництво: хоббі, спроба донести правду, бажання «виговоритись» чи нова професія? Література «для своїх» чи для всіх: для кого пишуть українські ветерани, хто їхня аудиторія? Чи мають право на життя закиди щодо низької мистецької якості ветеранської творчості?  Наскільки охоче видавництва беруться за такі проекти і чи купують такі книжки? Успішні кейси ветеранської літератури: Мартін Брест («Піхота»), Валерій Ананьєв («Сліди на дорозі»), Н. Розлуцький («Щоденник мобілізованого»); Досвід «ветеранського намету» на Книжковому арсеналі-2019 та проблеми маркетингу ветеранської літератури.  Книги та ПТСР: література як форма реабілітації ветеранів. Поговоримо про проект «Голоси війни»,  книгу Олександра Терещенка «Життя після 16:30» .  Література для військових: в американській армії читанню приділяється велика увага. Це і книжки з історії США та бойових дій, підручники з війскової справи та художня література. Нещодавно українські військові ініціювали в армії акцію: командири вищого рангу пропонують власний список «маст-рід» для військового. Що увійшло в ці списки? 

Учасники

Рябченко Марина, Вохмянін Дмитро, Руденко Юрій, Терещенко Олександр

Організатор

Українсько-Єврейська Зустріч

Організатор

Польський інститут у Києві

Учасники

Шабловський Вітольд, Бондар Андрій

Детальніше

У рамках цієї дискусії пропонуємо поговорити глобально про літературу в період війни. Якою вона має бути? Хто і як повинен писати про війну? Документалістика чи художня література? Наукові дослідження чи поезія? Писати «по свіжим слідам» чи, навпаки, як багато хто вважає, про війну варто говорити після її закінчення, і братись за перо з «холодним» розумом?  Передусім поговоримо про ті майже 500 книг, видані за 6 років бойових дій на Сході. Що це за література? Про що написано вдосталь, а які теми лишаються в тіні? Якою має бути література про АТО/OOC в умовах гібридної війни? Книга має бути інструментом інформаційної політики та зброєю в інформаційній війні? Чи письменник має виключно «служити мистецтву і слову»?  Воєнний нон-фікшн: про що ми можемо і не можемо говорити доки війна триває? Як писати чесну документалістику, в розпал бойових дій, водночас, зберігаючи військову таємницю? Що робити з «незручною» правдою про війну: промовчати (чи взагалі «забути») чи говорити на болючі теми відверто?  Не лише про військових і вибухи. Яка література стала актуальною під час війни на Донбасі та анексії Криму? Книжки про переселенців та місцевих мешканців, про книжки, які розповідають про самі «проблемні» регіони: від наукових книжок з історії Донбасу та Криму до художніх репортажів та есеїв. Дитяча література про війну.

Учасники

Скоріна Ганна, Матюхін Леонід, Нагорна Наталія, Якушев Владислав, Красовицький Олександр, Ковтунович Тетяна

Детальніше

Громадянами своїх країн нас робить зокрема вміння практично пам’ятати незворотні та формотворчі для неї трагедії. Це вміння також є об’єднавчим для політичної Європи, яку зобов’язує до цього вся історія ХХ століття, що принесла з собою не лише Голокост, а й, скажімо, геноцид мирних мусульман у боснійській Сребрениці, за волею пам’ятати чи не пам’ятати який також проходить свого роду ціннісний європейський вододіл. Цього року, коли Боснія відзначає 25-ті роковини подій у Сребрениці, говорити про це здається важливим ще й у світлі вкрай важливого для Європи релігійного порозуміння. Надто що всі перелічені релігії (іслам, юдаїзм, християнство) мають прямий стосунок до історії геноцидів в Україні

Учасники

Алієв Алім, Калитко Катерина

Учасники

Померанцев Пітер, Єрмоленко Володимир, Померанцев Ігор

Організатор

Національне Бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні, Версополіс

Учасники

Вукушич Дебора, Вовченко Анна

Детальніше

Чи можуть українські журналісти працювати на окупованих територіях? Як виживають переміщені з Криму та Донбасу редакції і як медіа в екзилі можуть досягати своїх аудиторій на окупованих територіях? Чи є майбутнє у “громадянської журналістики” в окупованому Криму? Як інформаційна війна між РФ і Україною впливає на професійну журналістику? Де закінчуються стандарти журналістики і починається діяльність пропагандистів? Яку роль мова ворожнечі та порушення стандартів грають в інформаційній війні України та РФ? Як професійні журналісти мають реагувати на всі ці виклики? Які існують методи захисту і протидії?

Учасники

Семена Микола, Сєдова Ірина, Асєєв Станіслав, Зудієва Лутфіє, Печончик Тетяна

Організатор

Українсько-Єврейська Зустріч

Учасники

Славінська Ірина, Радуцький Віктор, Павлишин Андрій, Андрухович Софія

Детальніше

розмова про тривалий шлях до українського читача забороненої в сталінському та брежнєвському СССР збірки свідчень про Шоа, зібраних групою письменників і журналістів на чолі з Іллею Еренбургом і Василем Гросманом. Про підготовку книжки та її місце в процесі формування історичної пам’яті сучасних українців розповідають співробітники видавництва «Дух і Літера»: головний редактор видавництва, директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства Леонід Фінберг, науковий редактор, кандидат історичних наук, віце-президент Української асоціації юдаїки Сергій Гірік і випускова редакторка, аспірантка магістерської програми з юдаїки в НаУКМА Таня Бородіна; модератор Андрій Павлишин

Організатор

Українсько-Єврейська Зустріч

Учасники

Фінберг Леонід, Павлишин Андрій

Організатор

Український ПЕН, "Центр громадянських свобод"

Учасники

Козловський Ігор, Жадан Сергій, Джеппар Емінє, Бекірова Ґульнара, Асєєв Станіслав, Курков Андрій, Роговцева Ада, Сенцов Олег, Сеітаблаєв Ахтем , Джамаладі́їва (Джамала) Сусана , Сахно Іванна, Хливнюк Андрій

Детальніше

Організатор

House of Europe