fbpx
  • 09 September, 2020

Ірина Славінська. Аби тебе почули, варто говорити про те, що вібрує в сьогоденні

Інтерв’ю з кураторкою кластеру «Жінка в темі» 27 Львівського міжнародного BookForum’у, продюсеркою радіо «Культура», перекладачкою та письменницею, Іриною Славінською/

Разом з кураторкою кластеру «Жінка в темі», продюсеркою радіо «Культура», перекладачкою та письменницею, Іриною Славінською, поговорили про цьогорічний BookForum та цікаві дискусії в межах тематичного кластеру. А також про феміністичні книги на вітчизняних поличках, переосмислення ролі жінки в сучасній Україні та як писати, аби тебе почули.  

Про цьогорічний  BookForum та головні теми кластеру «Жінка в темі»

Цього року фокус-темою BookForum є «Перепис населення», тому разом зі співкураторкою Ларисою Денисенко ми зосередилися на проблематиці ідентичності, самоідентифікації, рецепції та видимості. Наш тематичний кластер складатиметься з трьох дискусій: про видимість жінок-письменниць — «Письменниці та героїні як показник ідентичності нації?», про те, які герої та героїні є в сучасній літературі і яких немає — «Жінка в темі: хто є та, кого немає в сучасних українських текстах», а також про чоловіків, маскулінність та її кризу (якщо це криза — будемо розбиратися) — «Чи потрібна чоловікам гендерна рівність?».

Більше інформації — менше стереотипів

Якщо говорити про реальний перепис населення, то він є важливим інструментом. Чому? Бо дозволить дізнатися, хто всі ці люди навколо нас, аби краще розуміти їхні потреби, тривоги, радості, умови життя. Більше інформації — менше стереотипів. Мені, наприклад, було би цікаво дізнатися, яка вона — реальна українська сім’я. Впевнена, що факти дуже похитнуть міфологію про “сімейні цінності” — на користь реалій життя реальних родин, реальних жінок і чоловіків, реальних хлопчиків і дівчаток.

Жінки & література сьогодні: як писати, аби тебе почули

Як і всі інші люди, письменниці та письменники ставлять собі різні запитання, тому на узагальнення шансів не маю. Аби тебе почули, варто говорити про те, що вібрує в сьогоденні — і часто це резонанс не зі швидкими гарячими новинами, а з більш довгими часами. Думаю, нам усім треба трохи більше епічного. Але для того, щоби тебе почули, також потрібні слухачі та співрозмовники. Так, треба говорити так, щоби тебе чули — маючи тих, хто готовий слухати.

Про феміністичну літературу на вітчизняних поличках

Мені здається, що ця тематична ніша стає все більш актуальною. Раніше книжок у ній було не так багато, натомість сьогодні вже можна зібрати окрему поличку з українських і перекладних книжок. Мені здається, що цікавим вектором руху була би також робота із актуалізацією традиції українського фемінізму: було би добре прочитати якусь антологію текстів Наталі Кобринської, Олени Пчілки, Ольги Кобилянської та інших наших класикинь.

Жінка & самоідентифікація: переосмислення ролі жінки в сучасній Україні

«La Française moyenne n’existe pas» (перекл. — «Середньої француженки не існує») — каже закадровий голос у фільмі Годара «Masculin/Féminin». Середньої пересічної жінки також не існує. Кожна з нас має свої особливі ознаки та прикмети. Для мене найважливішим є те, щоби кожна жінка та кожен чоловік мали можливість повноцінно реалізувати себе, мали рівний доступ до освіти, роботи зі справедливою платнею, творчості, політичної участі, виховання дітей тощо.

Середньої пересічної жінки не існує

Важливим тут є рух на два боки: усвідомлення власної свободи, внутрішнє розкріпачення, але в комплекті з еволюцією суспільства, що має стати безпечним і справедливим місцем для всіх.

Книги для кращого розуміння кластеру «Жінка в темі» від Ірини Славінської: 

«Мій дідусь танцював краще за всіх» Катерини Бабкіної;

— «Пів’яблука. Інші пів’яблука» Галини Вдовиченко;

— «Відлуння: від загиблого діда до померлого» Лариси Денисенко;

— «Добрі новини з Аральського моря» Ірени Карпи;

— «Слово свого роду» Євгенії Кононенко;

— «Іван і Феба» Оксани Луцишиної;

‎— «Захисники галактики»: влада і криза в чоловічому світі» Тамари Марценюк;

— «Охайні прописи Ерцгерцога Вільгельма» Наталки Сняданко;

— «Ніч на Венері. 113 письменниць, які сяють у темряві» Ганни Улюри;

— «За спиною» Гасі Шиян;

— любителі класики можуть доповнити цей список книжкою «Білим по білому» Марти Богачевської-Хомяк.

27 Львівський міжнародний BookForum відбудеться за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради, у партнерстві з Fedoriv Group. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю організаторів і не відображає позицію УКФ.

×