Поліна Лаврова

надзвичайний та повноважний посол Республіки Ужупіс серед видавців світу, засновниця видавництва Laurus

Традиційним вузьким колом видавництва «Laurus» ми цілий вечір перебирали всі Форуми видавців у Львові, в яких я брала участь. Від того найпершого, на який поїхала ще приватно, де слухала поетів і милувалася літературним товариством збоку, до решти вже офіційних, стендових. Історій, відкриттів, несподіванок, анекдотів згадалося на цілу книжку, проте, щоб її написати, треба мати талант Аркадія Аверченка чи самовпевненість Івана Буніна у ставленні до світу. Адже, хоча «Laurus» видає переважно книжки серйозні, самі ми — веселі, любимо іронію та самоіронію, запам’ятовуємо насамперед те, з чого можна посміятися.

З іншого боку, кожен Форум — це пасьянс, який неодмінно складається, проте щоразу непередбачувано. Тут можна пропустити презентацію, на якій планував точно бути, захопившись суперечкою з новим знайомим про роль Мазепи в долі Петра I; зустріти поета, який відкриється тобі як цікавий есеїст; віддячити місту Лева за красу й гостинність казковою книжкою про його буття від киянина, який пам’ятає свою львівську бабусю-полячку.

Форум існує для презентації видавничих проектів і здобутків, але щоразу звідти повертаєшся з новими планами. І вже неясно, чого чекаєш більше — визнання своєї праці чи нового поштовху й натхнення.

Кожен Форум дарує особливий яскравий досвід, який не перевершує попереднього, а доповнює його. Форум — це книга, що безупинно пишеться для кожного з його учасників. Книга притч, метаморфоз — і неможливо виокремити котрусь одну з них, не спотворивши сенсу.

Український книжковий ринок структурований у часі, як світ моди: є київський «Книжковий арсенал», який відкриває сезон весна-літо, і є Форум видавців — сезон осінь-зима. З цього диптиха Форум був першим, і таким він залишиться назавжди — як неодмінна пригода.