Архів

Контакти

Увійти

Не хвилюйтесь, ми допоможемо вам відновити доступ! Заповніть форму нижче, щоб замовити e-mail з інформацією для відновлення доступу.

Видавництво Жупанського

Барбру Ліндґрен
Лоранґа
Ціна на Форумі видавців 50 грн.
Відома шведська письменниця Барбру Ліндґрен пише чудові книжки для дітей та дорослих. Її твори перекладено багатьма мовами світу. Повістю «Лоранґа, Масарин і Д’Артаньян» вона вперше приходить в Україну. У цій книжці йдеться про кумедну родину, що живе геть не так, як усі нормальні люди. У них на хуторі немає котів і собак, зате є тигри у хліві. А ще є своя жирафа, яка возить їх у крамницю, де вони без грошей купують сосиски. І, звичайно ж, є басейн. От лиш не там, де заведено мати басейни, а в гаражі. До того ж у тому басейні плавають щуки.
Очевидно, вся ця родина живе не так, як заведено жити. Та нічого не вдієш – герої книжки вибирають лише те, що їм подобається. Їх не обходить, що хтось із нас про них подумає.
«Мене щоразу шокують ці химерні небилиці. Ні Лоранґа, ні Масарин, ні Д’Артаньян не кажуть жодного розумного слова, але без них я не уявляю свого життя», – писала про цю книжку найвідоміша шведська письменниця Астрід Ліндґрен. 
Знаменно, що серед багатьох нагород, якими відзначено творчість Барбру Ліндґрен, дві нагороди пов’язані з іменем Астрід Ліндґрен – видавнича премія Астрід Ліндґрен (1973) та премія пам’яті Астрід Ліндґрен (2014).
Такого тата, як Ліндґрен, ви, звісно, ніколи не бачили. У нього неймовірно безтурботне життя: він не ходить на роботу! І знаєте чому? Бо не хоче гайнувати свої найкращі літа! Йому більше подобається слухати попсову музику і під неї співати.
На хуторі з ним живе його батько – дідусь Д’Артаньян. Але й він поводиться геть не так, як поводяться звичайні дідусі. Час од часу цей Д’Артаньян когось із себе вдає – то слюсаря-сантехніка, то маляра, то лікаря, то індіанця на ім’я Оленяче Копито... 
Звісно, є тут і син Лоранґи – опецькуватий хлопчик Масарин, який замість того, щоб учитися в школі, наминає булочки і любить багато спати. У цій книжці є ще чимало героїв, які вас, любі читачі, не раз дивуватимуть і смішитимуть. Може, ви їм і не повірите, але навряд чи скажете, що так не буває...
Джордж Орвелл
Колгосп Тварин
Ціна на Форумі видавців 50 грн.
"Колгосп тварин" був написаний у 1944 році і мав на меті показати західному суспільству справжнє обличчя Радянського Союзу, який, прикриваючись облудною пропагандою і ніби-то соціалістичними ідеями, насправді здійснював репресії над мільйонами власних громадян, водночас прагнучи увесь зовнішній світ перетворити на один великий концтабір за власними лекалами. У той час, коли західні країни ще перебували у полоні ілюзій щодо свого радянського союзника, Орвелл не відразу зміг знайти видавця для "Колгоспу тварин", і перший наклад твору був мізерний. Але подальші події показали, що Джордж Орвелл у своєму діагнозі щодо СРСР виявився у всьому правий, і відтоді "Колгосп тварин" уже постійно перевидавався.
У казковій повісті "Колгосп тварин" в алегоричній формі розповідається про часи становлення СРСР. Зокрема, тут ідеться про революцію 1917 року, про брехливі обіцянки, що "земля – селянам, а заводи – робітникам", розповідається про розкуркулення, примусові переселення, репресії, розстріли і про мільйони замордованих у сталінських концтаборах. От лише замість людей герої цієї повісті – тварини. Але чи так вже вони різняться між собою?
Джордж Орвелл
1984
Ціна на Форумі видавців 70 грн.
«1984» – один з найголовніших і вже точно найважливіший роман минулого сторіччя. Важко пригадати якийсь інший літературний твір, який би без зайвої манірності, настільки ж чітко, правдиво і жорстко поставив перед загалом таку ж важливу проблематику. А саме: що таке влада? Яка її природа? Куди прямує сучасне суспільство? Що таке справжня смерть, і яка саме смерть є справжньою – фізична смерть індивіда, а чи смерть його внутрішнього єства, при збереженні фізичного тіла? Що таке свобода, і як вона співвідноситься з владою? Чи можливий бодай найменший прояв свободи, нехай навіть у вигляді можливост і мати свої власні глибоко приховані, вільні від примусу думки, в умовах абсолютної тоталітарної влади?
Луї-Фердінан Селін
Смерть у кредит
Ціна на Форумі видавців 80 грн.
Луї-Фердінан Селін (1894–1961) – один з найвідоміших і водночас один з найконтроверсійніших письменників двадцятого сторіччя. Його творчість значною мірою вплинула на так званий "французький роман" так само, як і на літературу ХХ ст. загалом. Вважається, що творчий світогляд таких відомих письменників, як Генрі Міллер, Філіп Рот, Гельмут Краусер та Чарльз Буковські сформувався під значним впливом Селіна. Так, Чарльз Буковські у своєму оповіданні, яке він присвятив Селінові, називає його роман «Подорож на край ночі» найкращим романом за останні дві тисячі років.
У Селіна дуже насичена, як для письменника, біографія. Окрім письменницької діяльності, за своє життя він встиг вступити на військову службу, брав участь у Першій світовій війні, працював наглядачем плантацій в Африці, вивчився на лікаря-епідеміолога, захистив докторську дисертацію, працював лікарем і ветеринаром. Також у 1936 році Селін встиг побувати у Радянському Союзі, після чого написав нищівний памфлет «Mea Culpa» (Моя провина), в якому викривав і жорстко критикував радянську владу і загалом комунізм.
Сторінки біографії Селіна містять також і не надто приємні речі – зокрема його хворобливий антисемітизм, відкриті заяви про симпатії до Адольфа Гітлера та колабораціонізм з німецькою окупаційною владою, за що у 1945 році його звинуватили в злочинах проти людяності та у пособництві вбивствам і посадили до в'язниці. У Франції він був заочно засуджений до смертної кари та конфіскації майна, але 1950 року Селіна було помилувано.
Водночас, уже відбувшись як письменник, Селін майже все життя залишався практикуючим лікарем. Його пацієнтами переважно були представники бідних верств населення – робітники, пенсіонери, безробітні та злидарі, з яких він майже ніколи не брав грошей за лікування та консультації. Як пізніше він сам зізнавався, саме хронічне безгрошів'я змусило його писати. Також до кінця життя Селін піклувався про хворих та покинутих тварин, через що його будинок із часом перетворився на притулок для тварин. Письменник казав, що, на відміну від людей, тварини залишаються вірними до кінця і ніколи не зраджують.
Автобіографічний роман "Смерть у кредит" (1936 р.) вважається одним з найвідвертіших та шокуючих у доробку автора, в якому він змальовує бруд, жорстокість, безнадійність та безвихідь паризького "дна". Водночас сюжетно (але не за часом написання) роман є приквелом до першого великого роману Селіна – "Подорож на край ночі", завдяки якому він став знаменитим і який викликав бурхливу та неоднозначну реакцію читачів та критиків, що коливалася від цілковитого захоплення до тотального неприйняття.
Селіна часто називають "революціонером у літературі", оскільки він чи не вперше почав застосовувати прийом майже буквальної імітації розмовного стилю у літературі, через що в його текстах можна часто зустріти вульґаризми та "низьку лексику", які дивним чином поєднуються з високим стилем майже поетичної оповіді. Вся творчість Селіна пронизана рефлексіями на бурхливі і заплутані, жорстокі й величні події ХХ сторіччя, серед яких він намагається віднайти місце для власне людини, і такий пошук найчастіше закінчується тим, що критики назвали "літературою бунту проти суспільства".
Сельма Лаґерлеф
Сага про Єсту Берлінґа
Ціна на Форумі видавців 70 грн.
Сельма Лаґерлеф, поряд з Авґустом Стріндберґом, належить до найбільших шведських письменників кінця XIX і початку XX сторіччя. У своїх творах вона, як ніхто з її спів вітчизників, зуміла віднайти найхарактерніші риси шведського національного характеру. Тому, хоч її яскрава, оригінальна творчість усе ж таки тяжіє до традиційної, класичної манери художнього зображення і сягає корінням у фольклор, вона мала і має великий вплив на видатних представників сучасної шведської літератури, навіть на тих, що належать до різних новітніх течій. Критика одностайно визнає, що поява «Саги про Єсту Берлінґа» Сельми Лаґерлеф знаменує собою початок епохи великого роману в шведській літературі.
«Сага про Єсту Берліна» складається з окремих новел, філігранно виписаних, але різних за своєю тональністю. Письменниця майстерно переплітає в творі фантазію з реальністю, не проводить межі між світом дійсности і світом уяви, чарівне й дивовижне стоїть у неї поряд із сірим, буденним, усі явища природи, мертві речі пройняті духом поезії, найпростіше подане з тихою урочистістю. Весь твір, як казав про нього Томас Манн, робить враження «казки під арфу».
Головний герой книжки — Єста Берлінґ, колишній священик, позбавлений сану за пияцтво і нехтування своїх обов’язків. Але й решту героїв навряд чи можна назвати другорядними. Їхня доля, їхня людська особистість така цікава, письменниця має стільки всього про них сказати, що розділи, присвячені їм, набувають самостійного значення. Вони густо насичені дією, це окремі саги, що свій рід ведуть від давньоскандинавського епосу й переказів про лицарів круглого столу, — тільки що їм надано сучасної мистецької форми й чітко ліричного тембру.
Нині ця книга перекладена майже всіма мовами світу, за її мотивами знято одинадцять кінофільмів, не раз її інсценізували для театру. Вона поставила Сельму Лаґерлеф у ряди видатних письменників світу.
Сібе Шаап
Мстива отрута
Ціна на Форумі видавців 60 грн.
У політичних потрясіннях сучасності збувається похмуре ніцшеве пророцтво – щораз у відомий спосіб, і щораз на новий лад. Ресентимент знов і знов «стає творчим і починає породжувати цінності». Революційні перетворення мають на меті побудову нової картини світу, або принаймні подолання старої. Однак саме в такі періоди переоцінки цінностей ризик поширення ресентименту виявляється чи не найбільшим. Здатність ресентименту створювати правдоподібні наративи, змушувати маси дослухатись до його носіїв, викликають до життя молоха політичного популізму. Виявляється, що ресентимент може мати цілі, вимагати перетворення реальності на основі власних систем моралі – агресивних, всепроникних, отруйних. Наслідком є поширення безлічі неґативних явищ, що стали предметом аналізу цієї книжки – мстивості, романтичних ілюзій, нацизму, терору.
Мстивість проявляється у малому, потайки, у щоденних ситуаціях, коли люди залежать один від одного й змушені взаємодіяти. Вона діє, немов тонка отрута, що підриває стосунки та інфікує їх. Людина переживає внутрішнє пригнічення, однак дія ресентименту поширюється й назовні, спрямовуючись на інших. Будь-де, де взаємодіють люди, може виникнути ця отрута, здатна зруйнувати стосунки. Так відбувається у публічній сфері - там, де вирішуються питання співжиття, де мислення та дії людини формують політику.

 


comments powered by Disqus
До форуму залишилось

Новини

Всі новини

Схожі новини

Всі новини
X